Як підготувати дитину до відвідування стоматолога

Більшість батьків розглядає візит дитини до стоматолога як буденну подію, не вважаючи за потрібне готуватися до нього заздалегідь. При цьому не враховуються психологічні особливості дитини, для якої навіть короткочасна та легка хвороба є стресом.

Дитину турбує відвідування лікаря-стоматолога з кількох причин:

  • Біль. Можливо, малюк страждає від болю. Маленькі діти дуже чутливі навіть до незначного болю, який вони не можуть свідомо ігнорувати (на відміну від дорослих). Біль провокує вивільнення безлічі негативних емоцій, з якими дитина не може впоратися самостійно. Їй необхідна підтримка спокійних та розважливих дорослих.
  • Зміна оточення та обмеження свободи. Навіть якщо дитина не відчуває болю, її лякає майбутнє обмеження свободи (нові правила поведінки: що можна робити в клініці, а що ні) та зміна звичного кола спілкування (добрий чи злий лікар; як він поставиться до дитини; чи залишиться мама в кабінеті тощо).
  • Невідомість. Дитину турбує майбутнє: які процедури з нею проводитимуть, і якщо буде боляче, то хто їй зможе допомогти та захистити.
  • Нове приміщення. Кабінет лікаря — це нове місце, яке приховує в собі багато невідомого, а отже, й потенційно небезпечного.

Усі ці фактори навалюються на дитину одночасно, створюючи стресову ситуацію, яка може спричинити зрив лікування та відмову відвідувати стоматолога в майбутньому.

Чим старша дитина, тим вищою може бути її тривога щодо майбутнього лікування, оскільки ймовірний негативний досвід спілкування з лікарями. Саме тому до візиту в стоматологію дитину краще підготувати. Проблема лише в тому, що не всі батьки знають, як це зробити правильно.

Загальні поради для підготовки:

Ці поради допоможуть знизити страх у дитини перед відвідуванням лікаря-стоматолога:

  1. Формуйте правильне ставлення. З раннього віку виховуйте у дитини турботу про зуби: дотримання гігієни, своєчасні профілактичні огляди.
  2. Не використовуйте стоматолога як погрозу. У жодному разі не кажіть дитині, що вона повинна чистити зуби, аби не довелося йти до лікаря.
  3. Уникайте негативних розмов. Не обговорюйте у присутності дитини болісність лікування зубів чи власний негативний досвід.

За кілька днів до першого візиту:

Якщо майбутній візит до стоматолога перший і не терміновий, підготуйте дитину заздалегідь:

  • Почніть розмову про візит. За кілька днів до відвідування почніть говорити про це.
  • Пояснюйте через гру. У формі гри, казки або, якщо дитина вже розуміє логічні доводи, “зовсім по-дорослому” розкажіть, чому важливо, щоб “зубки були здорові”.
  • Розкажіть про процедури. Опишіть, що зазвичай роблять стоматологи, де і як це відбуватиметься.
  • Створюйте позитивні асоціації. Нагадайте, як цікаво було знайомитися з новою тіткою (чи дядьком), про що говорили, що робили. Обов’язково похваліть дитину за сміливість.
  • Обговоріть винагороду. Поговоріть про щось приємне, що чекає на дитину під час або після візиту (перегляд мультфільму, подарунок, прогулянка).
  • Не обманюйте щодо болю. Якщо дитина запитає, чи буде неприємно або боляче, не брешіть. Можна сказати так: “Можливо, буде трішки неприємно, як-от коли ти вщипнув пальчик, але це швидко мине, а потім ми підемо робити щось цікаве”.
  • Домовтеся про “стоп-сигнал”. Це допоможе дитині відчувати, що вона контролює ситуацію і не безпорадна. Наприклад, піднята рука може означати прохання зробити перерву.
  • Вирішіть, хто піде з дитиною. Обговоріть, з ким би їй хотілося піти до лікаря (з мамою, з татом, з обома). Відвідування з бабусею чи дідусем менш бажане через їхню підвищену емоційність.

У день прийому

У день візиту дуже важливо правильно налаштувати і себе, і дитину.

Батькам необхідно:

  • Бути спокійними. Не “заражайте” малюка своєю тривогою. Ретельно приховуйте всі сумніви щодо лікування. Не вживайте у присутності дитини слів “боляче”, “страшно”, “не бійся”.
  • Перевірте стан дитини. У день візиту зверніть увагу на її фізичний та психічний стан. Якщо дитина хвора, збуджена або засмучена, краще перенести візит.
  • Замініть негативні емоції на позитивні. Нагадайте про правила поведінки та обіцяну винагороду: покупка бажаної іграшки, цікава прогулянка після лікування тощо.
  • Подбайте про комфорт. Дитина має бути ситою та добре виспатися. Не призначайте візит на час, коли вона зазвичай спить (ранок, тиха година) або втомлена (пізній вечір).
  • Приходьте вчасно. Щоб дитина не встигла рознервуватися в очікуванні, приходьте в клініку за 10-15 хвилин до прийому, не раніше.
  • Візьміть змінне взуття, якщо дитина не любить взувати бахіли.

Стратегії для різного віку

Якщо дитина маленька і ледве розуміє, навіщо йти до стоматолога:

  1. Скажіть, що ви разом підете до доброго лікаря, який любить діток і лікує їм зубки, тому від нього всі виходять веселими та здоровими.
  2. Поясніть, що робитиме лікар: “Він подивиться твої зубки, щоб дізнатися, як вони ростуть”.
  3. Наведіть “сильні” аргументи: “Коли мама й тато були маленькими, вони теж ходили до такого лікаря”. Або: “У цього лікаря вже був…” (назвіть знайому дитині людину — старшого брата, сусідського малюка).
  4. Наголосіть, що ви весь час будете поруч.

Якщо дитина старша і розуміє свої проблеми із зубами:

  1. Розкажіть про те, чому важливо мати здорові зуби.
  2. Якщо син чи донька скаже, що боїться, щиро здивуйтеся: “А чому треба боятися лікаря? Він допомагає нам, лікує і дбає про наше здоров’я”.
  3. Якщо ви раніше висловлювали власні побоювання, визнайте свою помилку: “Мені теж колись було страшно, але все виявилося інакше: уважні лікарі та безболісне лікування. Головне — налаштувати себе позитивно”.
  4. Продемонструйте свою підтримку: “Ходімо на консультацію разом. Я буду в кабінеті під час твоєї розмови з лікарем”.

Після відвідування лікаря

  • Винагорода. Часто в дитячих стоматологіях дітям дарують невеликі подарунки. Якщо у вашій клініці такої традиції немає, подбайте про винагороду самі. Це не обов’язково має бути іграшка; чудово підійде похід у цікаве місце.
  • Похвала. Будьте щедрими на похвалу. Вона діє особливо сильно, якщо висловлена не прямо дитині, а опосередковано — в розмові з тим, хто для неї важливий (наприклад, по телефону з татом, бабусею): “Який(а) він(вона) у нас молодець, як добре поводився(лася)!”.
  • Попередження про анестезію. Пам’ятайте, що місцеве знеболення діятиме ще деякий час. Відчуття оніміння може турбувати дитину, і вона може накусити губу або язик. Поясніть, що це тимчасово і краще це місце не чіпати. Якщо дитина все ж травмувала тканини, порадьтеся з лікарем, який гель чи мазь можна застосувати.

Пам’ятайте, що другого шансу справити перше враження на дитину у вас не буде. Постарайтеся зробити його позитивним, інакше страх перед стоматологом може залишитися на все життя.